ТМ
Татьяна Матузная
В тебе доля така непроста.Як у жінки ,що геть одинока.Ти моя різнобарвна така.,Але все ж таки ти кароока.І шумлятьдерева у гаю,Й ковила ходить хвилею в полі, Ой як хочеться долю твою без стрясінь колихати поволі.Ой як хочеться щоби усе--Море,Гори і Нива безкрая- В мирі тішились.Боже,спаси! Я за долю Вкраіни благаю.