Вопросы с тегом «тиша»

Це рясне гуляння вбогих при музиці,
Під мурами, де випивка і тінь.
Це триває свято поїдання птиці
При світлі відлітань і тріпотінь.
Треті птиці лунко прокричали ранок,
І ринок забуяв, як райський ліс.
Тож тяжкі тіла знекровлених коханок
Закутує в пітьму пан птахоріз.
По його робітні в’ється чорне пір’я,
І руки в нього, кажуть, золоті. Музика на ринку.
Вивіска "Вампірня"
Ясніє, ніби спалах, на путі.
Він виймає з тіла теплу душу птичу
(його небіжчик тато – знаний кат),
а вночі приводить у закляклу тишу
крилатих і співаючих дівчат.
Злякані амури. Під’яремні псиська
Шукають у жаливі кість крила.
Це розправа з ангелами – ангелорізка,
Це пісня жолобками потекла.
Ми ж, умивши пивом пересохлі мізки,
Згорнувши небеса в густий рулон,
Та й гостимось на паперті птахорізки
У місті, що зоветься Вавілон.
​
​

«І в мовчанні є своя інтонація, і тиша у кожного своя»… иногда полезно помолчать?!

Хай сніг іде холодний та лапатий,
Засипле поле і на гай спаде,
Нехай стежки закидає круг хати
І білу тишу в хату приведе.
Шумлять кругом і вороги, і друзі,
І в душу лізуть рідні і чужі, -
Та я в своїй незрозумілій тузі
Од їх усіх по другий бік межі.
Хай сніг іде холодний та лапатий,
Од друзів і врагів завіє путь.
Нехай стежки закидає круг хати,
Хай дасть мені - хай дасть мені заснуть.

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку,
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою тишу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію, забуваю.

,,Тиш, мыш, глуш,, от отсутствия ,,Ь,, смысл пострадал? А произношение? Зачем тогда его писать?

Тиша- как много в ней раздумий, молчание- как много в нем интересного. Но когда ты молча слушаешь тишину это безметежность!?